Наша ділянка розташована так, що примикає до лісу. Якось мені прийшла ідея: а що, як посадити там тюльпани й нарциси? Вони першими б зустрічали нас весною, даруючи радість своїми яскравими барвами. Я купила сто цибулин класичних червоних тюльпанів і безліч простеньких низькорослих нарцисів. Осінь видалася золотою, і я взялася до роботи. Перекопати землю серед дерев виявилося справжнім викликом — корені здавалися нескінченними. Але зрештою всі цибулини знайшли свої місця в ґрунті. Зима пройшла, і з першим теплом я почала чекати. Бруньки на деревах набухали, а разом із ними з'являлися перші паростки. Кожні вихідні ми приїжджали на ділянку, адже вона тоді ще була нашою дачею. Одного разу я помітила, що пуп'янки тюльпанів і нарцисів вже готові розкритися. Я не могла стримати хвилювання: от-от усе зацвіте! Наступного тижня, не дочекавшись вихідних, я вирішила перевірити, чи справдилися мої сподівання.
Прокинулася рано-вранці, о п’ятій годині, і поїхала.. Дорогою затамувала подих від передчуття. І ось, пройшовши серед дерев, я побачила її — справжню казку. На фоні рожевого світанкового неба горіли вогники червоних тюльпанів, поряд з якими ніжно біліли тендітні нарциси. Сонце підіймалося над горизонтом, граючи своїм світлом на пелюстках квітів. Це видовище було незабутнім. Мій експеримент вдався! Всі витрачені сили й час були варті цього чарівного моменту.